У сутінках безглуздям
Місто наче дим
Тануло у склянці
І на обличчі
Прокаженого Будди
Проростала трава
Назустріч світанку
Й тремтіли під снігом
Сумніви й сни
Обгорілими крилами
Лишаючи нетрі
Роз’їдені кризою
Похмеляючись
Весняною зливою
В присмерку кульгали
Світом намальованим
Хриплії пророки
Понад домовиною
Тінями кружляло
Безсилля й туманом
Стелилось дорогою